Наша подорож Західною Африкою починається в Конакрі. Після прибуття до столиці Гвінеї зустрічаємося в аеропорту та вирушаємо до готелю.
Цей день залишаємо для відпочинку після перельоту й першого знайомства з атмосферою міста.
Розміщення в готелі у номерах із кондиціонером та окремою ванною кімнатою.
Харчування цього дня не передбачене.
Перший повноцінний день експедиції відкриє нам Конакрі — гучну, хаотичну й водночас надзвичайно колоритну столицю. Ми ненадовго зануримося в її повсякденне життя та, якщо музей буде відкритий, відвідаємо невелику експозицію, присвячену культурній спадщині Гвінеї.
Залишивши столичний рух позаду, прямуємо до зелених гір Кіндії. Це жваве торговельне місто розташоване між височинами Фута-Джаллон, прибережними рівнинами та лісами західної частини країни.
На вечерю на нас чекає дегустація гвінейських страв. Через місцеві рецепти та поєднання смаків ми ближче познайомимося з традиціями країни.
Кульмінацією дня стане вечірня церемонія з барабанами та традиційними танцями масок. У світлі вогню перед нами з’явиться велична Бага Німба — одна з найвідоміших і найбільш шанованих масок Гвінеї. Для народу бага вона уособлює родючість, силу та захист і залишається одним із головних культурних символів країни.
Ночівля в готелі. Номери з кондиціонером та окремою ванною кімнатою. Номери з двома окремими ліжками відсутні.
Попереду довгий переїзд і перший міжнародний кордон нашої експедиції. Вирушаємо рано, залишаємо Гвінею та після проходження прикордонних формальностей продовжуємо шлях територією Сьєрра-Леоне. Орієнтовно наприкінці дня прибуваємо до Фрітауна.
Історія міста пов’язана зі спробами створити в Західній Африці поселення для звільнених темношкірих людей, які прибували сюди з Північної Америки та Великої Британії наприкінці XVIII століття. Перші роки нового поселення були надзвичайно важкими: його мешканці потерпали від голоду, незнайомих хвороб і конфліктів із місцевими громадами.
У 1794 році місто було атаковане французькою ескадрою та майже повністю зруйноване. Після скасування Великою Британією работоргівлі у 1807 році британський флот почав звільняти тут людей із перехоплених невільницьких кораблів. Уже наступного року Фрітаун став столицею першої британської колонії в тропічній Африці.
З часом у місті сформувалася впливова громада кріо, а розвиток освіти перетворив Фрітаун на один з інтелектуальних центрів регіону. Саме тому в колоніальний період його називали «Афінами Західної Африки».
Вечеря та ночівля в комфортному чотиризірковому готелі, що відповідає міжнародним стандартам.
Фрітаун відкривається перед нами як довге й багатолюдне місто, затиснуте між скелястими горами та Атлантичним океаном. Під час екскурсії побачимо центр із колоніальною та кріо-архітектурою, залишки знаменитого Бавовняного дерева, Національний музей, Палац правосуддя та собор Святого Георгія.
Окрему увагу приділимо Музею миру Сьєрра-Леоне, експозиція якого розповідає про громадянську війну, що тривала в країні понад десять років.
Далі маршрут пролягає вздовж узбережжя півострова Фрітаун. Тут між зеленими лісовими схилами та синьою водою океану простягається вузька смуга жовтих пляжів. Саме місцеві гори дали країні назву Сьєрра-Леоне — «Гори Лева».
Зупинимося біля River Number Two, який вважають одним із найкрасивіших пляжів Західної Африки. Потім дістанемося селища Кент, звідки місцевим човном переправимося на острів Банана.
Вечеря та ночівля в затишному лоджі, який стане нашою базою на дві ночі. Розміщення у стаціонарних наметах, прихованих серед лісу та звернених до океану. Душові й туалети розташовані в окремому спільному блоці.
На вечерю подають страви зі свіжого улову дня. У лоджі також працює бар просто неба. Інші варіанти харчування необхідно замовляти заздалегідь.
Після насиченого маршруту на материку присвячуємо цілий день острову Банана. Обійдемо його вздовж узбережжя, відкриваючи невеликі пляжі, гори, вкриті первинним лісом, і поселення кріо, в атмосфері якого відчуваються далекі карибські мотиви.
Це день без великих міст і довгих автомобільних переїздів. Навколо залишаються лише океан, тропічна рослинність і неспішний ритм острівного життя.
За бажанням можна здійснити приблизно двогодинну прогулянку лісом.
Повернення до нашого стаціонарного табору. Вечеря та ночівля.
Залишаємо океанське узбережжя та вирушаємо вглиб Сьєрра-Леоне — до місць, де протягом десятиліть шукають алмази. Ці камені суттєво вплинули на економіку та складну новітню історію країни, а надія знайти справжній скарб і сьогодні приваблює місцевих старателів.
Дістанемося одного із сіл і за традицією звернемося по дозвіл до його вождя. Після цього місцеві жителі проведуть нас до ділянки, де працюють шукачі алмазів.
Побачимо, як організований кустарний видобуток, і дізнаємося про техніку промивання піску, за допомогою якої старателі намагаються відокремити дорогоцінне каміння.
Пізніше відвідаємо місцеву алмазну крамницю, де продають необроблені камені та спорядження для видобутку.
Вечеря та ночівля в готелі. Номери з кондиціонером та окремою ванною кімнатою. Номери з двома окремими ліжками відсутні.
Цей день познайомить нас з однією з найбільш незвичайних традицій регіону. У багатьох культурах Африки право носити ритуальні маски належить чоловікам. Проте серед народу менде та сусідніх спільнот маски Бунду пов’язані саме з жіночими традиціями й відіграють важливу роль в обрядах посвячення дівчат.
Ми прибудемо до села, щоб побачити вихід масок — подію, яка збирає мешканців навколишніх поселень і перетворюється на яскраве громадське свято.
Після церемонії дорога поведе нас крізь густий ліс до річки Мано. Міст через широку річку позначає кордон між Сьєрра-Леоне та Ліберією. Проходимо поліцейські й митні формальності та в’їжджаємо до третьої країни нашої експедиції.
Колись європейські мореплавці називали узбережжя Ліберії Перцевим берегом. Тут торгували малагетським перцем — рідкісною спецією, відомою як «райські зерна».
Увечері прибуваємо до Монровії, де проведемо дві ночі.
Вечеря та розміщення в комфортному чотиризірковому готелі.
Монровія розповість нам історію держави, яка посідає особливе місце на карті Африки. Ліберія не була формально колонізована європейською державою. Її заснували звільнені темношкірі переселенці, які поверталися на африканський континент зі Сполучених Штатів. Саме з цією історією пов’язана назва країни.
Нащадки переселенців, відомі як америко-ліберійці або кріо, становлять меншість населення, проте тривалий час відігравали провідну роль у політиці та економіці держави. У країні також широко використовується ліберійська креольська мова, сформована на основі англійської.
З готелю, розташованого неподалік океану, вирушаємо на пішохідну екскурсію Монровією. Масонство залишило помітний слід в історії Ліберії та культурі кріо, тому одним із пунктів маршруту стане велична будівля Великого масонського храму. Якщо обставини дозволять, ми зможемо зустрітися з Великим магістром.
Ще один символ столиці — колишній Ducor Palace Hotel. Відкритий у 1960 році, він був одним із перших п’ятизіркових готелів Африки. Будівля височіє на скелястому пагорбі, звідки відкривається панорама міста й узбережжя. У період африканських незалежностей тут проходили прийоми та зустрічі політичної й культурної еліти континенту.
Після громадянської війни готель неодноразово грабували, і нині він закритий та занедбаний. За наявності спеціального дозволу ми спробуємо потрапити всередину. У 2008 році існував проєкт його відновлення за участю Лівії, однак він так і не був завершений.
Продовжимо знайомство з містом у Національному музеї. Його будівля сама є прикладом традиційної архітектури кріо, а колекція включає старовинні маски, ритуальні предмети та фотографічну експозицію про громадянську війну 1989–2003 років.
Під час прогулянки також побачимо старі колоніальні споруди та кам’яні церкви кріо.
Обід у місцевому ресторані з ліберійською кухнею. Повернення до готелю та вільний час для відпочинку.
Вечеря й ночівля в готелі.
Фінальний відрізок нашої західноафриканської подорожі веде до міжнародного аеропорту Робертсфілд. Трансфер із Монровії займає орієнтовно дві з половиною години.
Виїжджаємо до аеропорту для ранкового рейсу до Дакара. Тут завершується наша експедиція трьома країнами Західної Африки.
